√алина Ћемешко
√алина Ћемешко вищу осв≥ту здобула в ’арк≥вському ≥нститут≥ культури на факультет≥ б≥бл≥отекознавства ≥ б≥бл≥отекограф≥њ. ѕрацювала в б≥бл≥отец≥ с. ћускатного расногвард≥йського району, головним координатором б≥бл≥отечноњ системи риму, зав≥дувачем навчальноњ частини римського училища культури.
« 10 лютого 1974 року - голова римськоњ республ≥канськоњ орган≥зац≥њ профсп≥лки прац≥вник≥в культури. «а 37 рок≥в роботи на ц≥й виборн≥й посад≥ кожн≥ п'¤ть рок≥в нагороджена орденами ««нак пошани» ≥ кн¤гин≥ ќльги, трьома медал¤ми, удостоЇна званн¤ “«аслужений прац≥вник культури ј– .
- √алина Ѕорис≥вно, ¤к зм≥нилас¤ нин≥ њх роль ≥ значенн¤ в сусп≥льств≥ у пор≥вн¤нн≥ з рад¤нським пер≥одом?
ѕерш≥ два роки п≥сл¤ обранн¤ на цю посаду ¤ взагал≥ не сид≥ла в каб≥нет≥, а ходила по орган≥зац≥¤х, в≥дв≥дувала театри, об'њздила вс≥ м≥ста ≥ райони риму. ” нас тод≥ нал≥чувалос¤ 25 райком≥в ≥ м≥ськком≥в профсп≥лки.
” моњй нин≥шн≥й профсп≥лков≥й команд≥ Ї кер≥вники, що працюють у галуз≥ вже 20 - 25 рок≥в, зокрема, в Ѕ≥лог≥рському, Ѕахчисарайському, —акському, „орноморському районах.
Ќаша орган≥зац≥¤ одна з найб≥льших профсп≥лкових орган≥зац≥й культури в ”крањн≥ п≥сл¤ иЇва. ” н≥й нал≥чуЇтьс¤ 20 тис¤ч член≥в профсп≥лки.
- ” рад¤нськ≥ часи профсп≥лки були гвинтиком держави, а сьогодн≥ - незалежн≥, мають св≥й авторитетний голос у захист≥ людей, зокрема, ми п≥дтримуЇмо вимоги д≥тей в≥йни, воњн≥в-афганц≥в, чорнобильц≥в щодо отриманн¤ належних њм п≥льг. ƒержава не повинна залишати напризвол¤ще цих людей. «а участю профсп≥лок аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни зб≥льшив розм≥ри пенс≥й цим категор≥¤м громад¤н.
- як в≥дбуваЇтьс¤ взаЇмод≥¤ ‘едерац≥њ профсп≥лок ”крањни з органами державноњ влади?
- ” 2011 роц≥ укладена √енеральна угода м≥ж ‘едерац≥Їю профсп≥лок ≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬она приймаЇтьс¤ кожного року щодо р≥вн¤ зароб≥тноњ плати, зайн¤тост≥ ≥ соц≥ального захисту населенн¤, створенн¤ нормальних умов дл¤ прац≥вник≥в. ” риму аналог≥чна угода укладена м≥ж ‘едерац≥Їю незалежних профсп≥лок риму ≥ –адою м≥н≥стр≥в ј– . ƒо нењ пост≥йно внос¤тьс¤ галузев≥ зм≥ни ≥ пропозиц≥њ. «окрема, нас дуже турбуЇ те, що в селах п≥вострова 733 клубних ≥ б≥бл≥отечних спец≥ал≥ст≥в працюють на неповну ставку. ўоб врегулювати њх зайн¤т≥сть, ми уклали ”году м≥ж –ескомом профсп≥лки прац≥вник≥в культури риму ≥ ћ≥н≥стерством культури ј– строком на 5 рок≥в.
ƒл¤ мене ¤к профсп≥лкового л≥дера важливе значенн¤ маЇ 29-а статт¤ «акону ”крањни «ѕро культуру» в≥д 6 с≥чн¤ 2011 року, прийн¤тт¤ ¤кого ми добивалис¤ дев'¤ть рок≥в. ¬она в≥дображаЇ соц≥альн≥ гарант≥њ прац≥вник≥в у сфер≥ культури, зокрема, доплати за званн¤, вислугу рок≥в, прем≥њ тощо. ћи домоглис¤, щоб у театрах, музе¤х ≥ б≥бл≥отеках доплачували прац≥вникам за стаж. « 1 с≥чн¤ 2012 року «акон набув чинност≥, тому держава повинна забезпечувати роботу на повну ставку вс≥м прац≥вникам установ культури, в ¤ких дос≥ вона не виплачувалас¤. ” зв'¤зку з цим ми над≥слали листи у вс≥ райдержадм≥н≥страц≥њ ≥ м≥ськвиконкоми про передбаченн¤ в бюджет≥ на 2012 р≥к доплат, матер≥альних допомог, прем≥й та ≥нших соц≥альних п≥льг.
” риму створена –еспубл≥канська тристоронн¤ соц≥ально-економ≥чна рада, в ¤ку вход¤ть представники –ади м≥н≥стр≥в, ‘едерац≥њ профсп≥лок ≥ —п≥лки промисловц≥в, п≥дприЇмц≥в ≥ аграр≥њв.
Ќа зас≥данн≥, ¤ке в≥дбулос¤ в листопад≥ минулого року, ми вир≥шували проблему театр≥в, що мають статус академ≥чних. ѓх прац≥вникам, а це близько 1200 ос≥б, зг≥дно з законодавством зароб≥тна платн¤ повинна виплачуватис¤ з коеф≥ц≥Їнтом 2, а обслуговуючому персоналу - 1,3. ћи намагаЇмос¤ добитис¤ виконанн¤ цього р≥шенн¤ на практиц≥.
- як ви ≥нформуЇте р¤дових член≥в профсп≥лки про њхн≥ права?
- ћи випускаЇмо ≥нформац≥йно-правовий бюлетень, ¤кий надсилаЇтьс¤ в ус≥ 326 первинних профсп≥лкових орган≥зац≥й риму. ¬икористовуЇмо дл¤ роз’¤снювальноњ роботи засоби масовоњ ≥нформац≥њ: газети, рад≥о, телебаченн¤, проводимо сем≥нари дл¤ кер≥вник≥в профком≥в, вињджаЇмо у низов≥ осередки орган≥зац≥й, надаючи близько 5 тис¤ч правових консультац≥й у р≥к. ” нас працюЇ квал≥ф≥кований ≥ досв≥дчений правовий ≥нспектор јдольф ‘едорович ƒенисов, ¤кий захищаЇ ≥нтереси член≥в профсп≥лки в судах.
- ” минулому роц≥ ”крањна в≥дзначила 20-р≥чч¤ своЇњ незалежност≥. як≥ зм≥ни в культурному житт≥ риму за цей пер≥од вас радують, а що засмучуЇ?
- –адуЇ, що культура продовжуЇ розвиватис¤ особливо нац≥ональн≥ напр¤мки. ” риму д≥ють близько тридц¤ти нац≥онально-культурних товариств. я дуже люблю творч≥сть ансамблю « рим», пост≥йно буваЇ на його концертах.
¬елику роль у процес≥ в≥дродженн¤ ≥ розвитку нац≥ональних культур в≥д≥грають жител≥ с≥л, де знаход¤тьс¤ витоки украњнськоњ, кримськотатарськоњ, рос≥йськоњ, грецькоњ та ≥нших народних твор≥в. «авд¤ки с≥льським прац≥вникам культури в семистах д≥ючих клубних установах риму створено в≥д 3 до 15 колектив≥в художньоњ самод≥¤льност≥. ¬ажливими ≥нформац≥йними ≥ культурними центрами Ї с≥льськ≥ б≥бл≥отеки.
ƒуже шкода, що з нашого житт¤ поступово зникаЇ така чудова традиц≥¤, ¤к зв≥ти установ культури в≥д кожноњ област≥ в столиц≥ ”крањни - иЇв≥ у вид≥ концерт≥в, фестивал≥в, виставок.
Ќаша профсп≥лка об’ЇднуЇ артист≥в, журнал≥ст≥в, художник≥в, спортсмен≥в, б≥бл≥отекар≥в, музичних ≥ клубних прац≥вник≥в - всього представник≥в двадц¤ти галузей. ≤ ¤кщо ¤ в день можу допомогти хоча б одн≥й людин≥, то це означаЇ, що в≥н не минув дарма.
|
ќбщеобразовательна¤ школа є43 г. —имферопол¤
