На межі контрастів

09.08.2012 | 13:30

  Сімнадцять  полотен молодого кримськотатарського художника з с.Привітного Алуштинського району Мустафи Муртазаєва на персональній виставці «Мелодії душі» у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі вперше продемонстрували глядацькій аудиторії Сімферополя різні напрямки його живописної творчості. До одиничних пейзажів, натюрмортів і портретів, що експонувалися раніше в залах Будинку художника, Центрального музею «Таврида», додалися нові багатопланові композиції великого формату розміром до одного метра і більше, на яких автор поєднав у кожному з творів усі ці жанри образотворчого мистецтва. Його палітра в картинах «Ніжність», «Щастя», «Гарем», «Іриси» та інших масштабна, смілива, розкута.

 Рішення стати художником хлопець, в якого від народження немає кистей обох рук, прийняв у 25 років. Він народився в Судаку, навчався у звичайній загальноосвітній школі.

 - Батьки мене з дитинства вчили все все робити самотужки, - говорить Мустафа. – І я їм за це вдячний.

 Він дивився на світ навколо себе, настроював свої внутрішні відчуття на його реалії і, осмислюючи їх, йому захотілося не копіювати дійсність і людські обличчя, а створювати власні картини життя. З цим бажанням він і прийшов в Алуштинську дитячу художню школу. І хоч вік учня був зовсім не дитячий, його тут зрозуміли. Першими вчителями стали Ганна і Валентин Лендели.

 У 2002 році Мустафа вступає в Кримське художнє училище ім. М.Самокиша.

 - Навчання давалося важко, - розповідає він. – Друг мені сказав одного разу: якщо ти викинеш пензель і підеш, я не ображуся. Але якщо ти залишишся, то здобудеш силу духу.

 Хлопець залишився, і немов енергія сонця проникла в його душу, дала сили реалізовувати одну ідею за іншою. Він закінчує художнє училище, Кримську філію Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури і в цьому році для продовження навчання на п`ятому курсі збирається їхати в Київ.

 Він називає своїх педагогів, розповідає, як першим повірив у нього Валентин Григор`єв, як спрямовував його на вироблення власного стилю живописного письма олією Микола Дудченко, як допомагав Мамут Чурлу. Мустафа багато малює з натури: етюди і пейзажі, постановочні натюрморти і портрети натурників за навчальними програмами. Майбутні сюжети картин, за його словами, іноді  з`являються йому в сні. Вони схожі на лабіринт, вийти з якого йому допомагає палітра з чистим полотном.

 Всі жінки на його картинах схожі на одну. А її він ототожнює з весною. І не обов`язково квіти, глечики чи інші предмети, на його думку, повинні бути правильних конфігурацій, а портрети – схожими з моделями. Він досліджує на цьому художньому матеріалі співвідношення кольорів, їх контрастність, різку відмінність в яскравості предметів, наприклад, поєднання червоної із зеленою, чорною,  темно-коричневою та іншими фарбами, гостро виражену протилежність і через них передає свій настрій або задуманий філософський зміст. Головне для нього – внутрішня енергія, гармонія, пристрасть. Дивишся в очі зображених людей чи на автопортрет художника і розумієш їхній стан у мить, зафіксованину на полотні. Мустафа вважає, що художник, немов лікар, знає проблеми людини зсередини і показує як її силу і красу, так і недоліки. Він вірить, що за допомогою пензля можна вилікувати від туги, зневіри, злості, розпачу. Помітив, що люди виглядають іноді втомленими, а подивляться на його картини і немов поштовх  з`являється в них робити щось своє.

Присутні на відкритті  виставки кримські художники та мистецтвознавці відзначили М.Муртазаєва як послідовника постімпресіонізму, його умовну манеру письма технікою широкого мазка сухим пензлем. Своєрідний колорит його картин, за словами художника-постановника Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру Алі Бекірова, створений у стилі сезаннівських кольорових співвідношень.

- На картинах немає зайвих деталей, - говорить художник Ісмет Шейх-Заде. – Мустафа обрубує все другорядне, концентруючись на головному в їх змісті. І чим більшим арсеналом художніх засобів він оволодіє, тим вільнішим буде в своїй творчості.

Захоплюючись Анрі Матіссом, Полем Сезанном, Ваном Гогом, Мустафа прагне поєднати європейський стиль з близькими йому східними мотивами, щоб передати на полотні свої думки про те, як жити без удаваності, облуди, не засліплювати один одного речами, вивчати інші мови, культури, і краса допоможе змінити кожного на краще.

 - Я люблю весь світ, - промовляє він. – І хочу, щоб кожна моя картина виглядала, як персидський килим.

Щоб ця східна казка здійснилася, Мустафа пише вірші, чудово співає і малює. Картин в його колекції вже більше двохсот, однак він не продає їх, а накопичує для майбутнього власного музею. Його найбільше бажання – збудувати свою художню майстерню. Для цього йому потрібно, як він сам сказав, ще трошки попрацювати.

Друзі з Асоціації молодих кримськотатарських художників побажали йому здійснення цієї мрії та професійного зростання. А заступник Постійного Представника Президента України в АРК Ібраім Мамутов, привітавши митця з  персональною виставкою, назвав його життєвий шлях прикладом сили волі та духу в самореалізації, розвитку свого таланту.

Влітку М.Муртазаєв заробляє, малюючи олівцем на папері портрети відпочивальників на набережній Алушти. А ще розмальовує морські камінці різноманітними пейзажами та візерунками. Людям подобаються.

Йому немов відкрилася друга точка зору на навколишній світ, і він із задоволенням сідає за мольберт у затишному дворику будинку, куди долітають звуки морського прибою. Вони надихають, додають бажання творити.

Валентина НАСТІНА

ЛІТЕРАТУРНА ВІТАЛЬНЯ

на Павленка, 48