9 серпня — Міжнародний день корінних народів світу!

 Міжнародний день корінних народів світу встановлений 23 грудня 1994 Генеральною Асамблеєю ООН. У цей день в 1992 році відбулося перше засідання Робочої групи з корінним народам Підкомісії із заохочення і захисту прав людини, в якому говорилося, що: «в цей Міжнародний день корінних народів світу ми віддаємо належне багатству культур корінних народів та особливому внеску, який вони вносять в сім'ю народів світу».

Ми також пам'ятаємо про величезні труднощі, з якими стикаються багато корінних народів - від неприпустимих масштабів бідності та захворюваності до позбавлення майна, дискримінації і відмови в основоположних прав людини

Перше Міжнародне десятиріччя корінних народів світу, розпочате в 1994 році, допомогло більш чітко почути голос корінних народів в усьому світі і підвищити увагу до проблем корінних народів.

1993 рік був названий Міжнародним роком корінних народів світу.

Проект Декларації ООН про права корінних народів був схвалений в 1993 році Підкомісією із заохочення і захисту прав людини і переданий до Комісії ООН з прав людини. Робота над ним тривала ще понад 10 років у Робочій групі по проекту Декларації, створеної в 1995 році під егідою Комісії з прав людини.

До неї увійшли представники урядів і члени найбільш впливових неурядових організацій корінних народів.

У 2006 році проект Декларації був схвалений більшістю голосів на першому засіданні нового органу в структурі ООН - Ради з прав людини, який замінив Комісію з прав людини, який мав прийняти рішення про винесення проекту на голосування в Генасамблею. Проект підтримали 30 держав-членів Ради, 12 країн утрималися, делегації Росії та Канади голосували проти.

Тільки через рік - 13 вересня 2007 року, після внесення поправок у текст Декларації, вона була винесена на голосування Генеральною Асамблеєю. За ухвалення Декларації ООН про права корінних народів проголосувало 143 країни, 11 - в тому числі і Російська Федерація, утрималися, 4 - Австралія, Канада, США і Нова Зеландія - проголосували проти.

Генеральний секретар ООН пан Пан Гі Мун у своєму посланні в 2008 році з нагоди Міжнародного дня корінних народів відзначив особливу значимість її прийняття для корінних народів, заявивши, що ця подія «стало віхою в боротьбі корінних народів за справедливість, рівноправність і розвиток.

Декларація надає державам та корінним народам важливу можливість зміцнити їхні взаємини, сприяти примиренню і уникати помилок минулого, створює основу для нових відносин держав зі своїми корінними народами ».

Глава ООН закликали держави-члени та корінні народи об'єднати свої зусилля в дусі взаємної поваги та вікорістовуваті Декларацію Як дієвого документа, з тім, щоб вон надавала реально и позитивний Вплив у всьому світі. Прізив Генерального секретаря був почутий, всі країни, які голосували проти її прийняття, заявили про її підтримку.

Останньою це зробила США в квітні 2010 року. Декларація охоплює широке коло прав корінних народів, включаючи право на самовизначення, за умови збереження цілісності держав, в яких вони проживають.

У Декларації наголошується, що «корінні народи при здійсненні їхнього права на самовизначення мають право на автономію або самоврядування в питаннях, що відносяться до їх внутрішніх і місцевих справ, а також шляхів і засобів фінансування їхніх автономних функцій».

Декларація закликає держави утриматися від будь-яких дій, спрямованих на позбавлення корінних народів своїх земель, території або ресурсів, або на їх переселення з місць споконвічного проживання.

В останні роки своїми рішеннями ООН підтвердила свою прихильність політиці партнерства з корінними народами, реалізувавши практично всі свої обіцянки, дані напередодні Міжнародного десятиріччя корінних народів світу, що значно підвищило її можливості впливу на політику держав по відношенню до корінних народів.

Політика ООН з корінних народів, робить істотний вплив на прийняття конкретних заходів урядами країн по відношенню до корінних народів, що проживають в їхніх країнах.

Таким чином, 9 серпня, в Міжнародний день корінних народів світу, ми повинні зосередити нашу увагу на діях в захист прав корінних народів та на підтримку поліпшення їх положення, в тому що стосується їхніх земель, їх мов, їх джерел до існування і їх культур.