заслужена артистка України (2002), кавалер ордена княгині Ольги (2009), лауреат Премії Автономної Республіки Крим (1999), солістка Кримської державної філармонії. Народилася 9 квітня 1958 року в місті Сімферополі.
Безкоровайна Наталя Степанівна розпочала свою трудову діяльність у 1977 році в Державному вокально-хореографічному ансамблі УРСР “Таврія” м. Сімферополя як артистка хору.
З 1980 по 1986 рр. – студентка вокального факультету Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (клас заслуженої артистки України, доцента Л.І. Жилкіної).
З 1986 по 1987 – солістка заслуженої хорової капели УРСР “Трембіта” Львівської обласної філармонії.
З 1987 року – солістка Кримської державної філармонії.
Безкоровайна Н.С. має голос широкого діапазону, рівний в усіх регістрах, красивого тембру з бездоганною інтонацією, що дає їй можливість виконувати найрізноманітніший вокальний репертуар. Вона активно популяризує українську музичну культуру в Автономній Республіці Крим, Україні і за кордоном.
За 35 років плідної концертної діяльності Н.С. Безкоровайна сформувала цікавий різножанровий репертуар з більш як 300 вокальних творів світової класики та сучасних авторів від кращих обробок українських народних пісень до складних музичних творів західноєвропейських і вітчизняних композиторів: М.Лисенко – пісня Наталки з опери «Наталка Полтавка», арієта Марильці з опери «Тарас Бульба»; С. Гулак-Артемовський – романс Оксани з опери «Запорожець за Дунаєм»; Ю. Мейтус – аріозо Ханако з опери «Ріхард Зорґе», аріозо Л. Шевцової з опери «Молода гвардія»; М. Кропивницький –«Соловейко»; А. Кос-Анатольський – «Солов’їний романс»...
Н. Безкоровайній належить честь у відкритті солоспівів українського композитора Василя Васильовича Безкоровайного (1880, Тернопіль – 1966, Буффало, США). Сповненим краси голосом і щирим душевним відчуттям вона дала нове життя його творам “Засумуй трембіто”, “Чари ночі”, “Затремтіли струни”, “Де ж ти, листочку?”, “І сад зацвів”...
Важливе місце в її творчості займають російські оперні арії та романси: арія Снігуроньки з опери “Снігуронька”, арія Марфи з опери “Царева наречена”, колискова Волхови з опери “Садко” М. Римського-Корсакова; романс Антоніди з опери “Іван Сусанін” М. Глінки; романси С. Рахманінова “Сирень”, “Островок”, “Здесь хорошо”; “Колискова пісня” П. Чайковського”, цикл “Детская” М. Мусорського...
Із західноєвропейської класики в репертуарі співачки: Дж. Верді – арія Джильди з опери “Ріголетто”, сцена та арія Ельвіри з опери Ернані, сцена та арія Віолетти з опери “Травіатта”; Дж. Пуччіні – оповідь Мімі з опери “Богема”; Дж. Россіні – каватина Розіни з опери “Севільський цирульник”; В.-А. Моцарт – арія Паміни з опери “Чарівна флейта”, арія Церліни з опери “Дон Жуан”; Ф. Шуберт – “Форель”, “Серенада”; Й.-С. Бах – “Сіціліана”, арія з кантати № 58 “З любов’ю”; В. Белліні – арія Ельвіри з опери “Пуритани”...
Вперше в Україні співачка з успіхом виконала сольні партії у великих концертних творах: К. Сен-Санс – “Різдвяна ораторія”, ор. 12 (9 частин); Ф. Шуберт – Меса Соль-мажор (6 частин); “Ave Maria” А. Караманова.
Яскравою подією для музичної культури України був сольний виступ Н. Безкоровайної у концертно-телевізійній програмі “Класік-прем’єр”, яка проходила на сцені Національної опери України (Київ, 1997 р.).
Постійне вдосконалення виконавської майстерності, високий професіоналізм, велика працездатність дали можливість співачці брати участь у багатьох конкурсах вокалістів, концертувати з симфонічним оркестром Кримської державної філармонії.
Особливу увагу співачка приділяє музичному вихованню дітей молодшого і шкільного віку. Під час своєї 35-літньої творчої діяльності вона виступила більш як у 2 тисячах сольних концертах, переважна більшість з яких – благодійні: для дітей-сиріт, ветеранів Великої Вітчизняної війни, військовослужбовців Збройних Сил України, воїнів-афганців.
Н.С. Безкоровайна з успіхом веде гастрольну діяльність. Неодноразово представляла музичне мистецтво України у містах і республіках СНД, на міжнародних фольклорних фестивалях у Німеччині, Франції, Польщі, фестивалях “Пісні моря”, “Кримські зорі”.
Наталя Безкоровайна здійснила багато записів з симфонічним оркестром, оркестром народних інструментів Національної радіокомпанії України, що ввійшли до золотого фонду нашої національної культури. Її голос увійшов до компакт-диску “Затремтіли струни” (Київ, 2002 р.) та до компакт-диску “Українські народні пісні” – золота колекція (Київ, 2005 р.).
До 13-ї річниці Незалежності України Н.С. Безкоровайна вперше з Криму здійснила випуск сольного компакт-диску “Народжена вогнем” (Київ, 2004 р.), який поєднав українські народні пісні, романси, оперні арії російських та західноєвропейських композиторів.
29 серпня 2009 року на творчому звіті АРК в Національному палаці мистецтв «Україна» (Київ) Н.С. Безкоровайна представляла вокальне мистецтво майстрів півострова і була нагороджена високою державною відзнакою – орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Безкоровайна Н.С. бере активну участь у громадсько-політичному, культурному житті держави. Була делегатом з Криму IV Всесвітнього форуму українців (м. Київ). Входить до Міжнародної Асоціації “Україна і світове українство”; член наукового товариства ім. Т. Шевченка; є заступником голови науково-творчого товариства композитора Василя Безкоровайного з питань культури.
Її ім’я занесено в енциклопедичне видання “Словник співаків України”, альманах “Хто є хто в Криму 2001-2003”, “Енциклопедію Сучасної України” (Київ, 2003 р.) та Музичну Енциклопедію України” (Київ, 2006 р.) – видавництво Національна академія наук.
