Старі традиції і новий зміст паломництва в Сурб-Хач

У вірменському монастирському комплексі Сурб-Хач поблизу Старого Криму відбулося одне з найулюбленіших літніх свят вірменського народу – Вардавар.

Це свято встановлено на честь Преображення Господнього, що сталося на горі Фавор. Згідно з Біблією Ісус Христос з трьома апостолами - Петром, Яковом та Іоаном  піднімалися на гору Фавор, де їм з'явилися пророки Мойсей та Ілля. Розмовляючи з ними, Христос перетворився, а його одяг став біліший від снігу.

Однак, незважаючи на свою християнську сутність, свято зберігає і ряд язичницьких рис. Саме слово «вардавар» має різні значення. За переказами Вірменської церкви, святий Григорій Просвітитель, перший католикос Вірменії, призначив свято Преображення на перший день вірменського календаря - 1-е число місяця навасард (11 серпня). А в цей день відзначалося язичницьке свято, в результаті чого деякі його елементи збереглися в обрядах народного святкування Преображення. За аналогією з російськими святами вийшло приблизно так,  як із днем Івана Купала або Іллі Пророка.

За однією версією назва свята Вардавар або Вардаматн пов`язана своїм коренем з словом «вард» (троянда) і означає «обсипати трояндами». У дохристиянській Вірменії Вардавар пов'язували з богинею любові та краси Астхік і коханням між нею та богом Ваагном. Даруючи троянди і розливаючи рожеву воду, Астхік сіяла любов по всій вірменській країні, а бог Ваагн, вічно борючись із Злом, охороняв і захищав цю любов.

Про це свідчить і інше сказання. Одного разу Астхік, почувши про те, що її коханий поранений, так поспішала його побачити, що вирушила в дорогу босоніж. Не помічаючи нічого навкруги, вона поранила ноги об кущі троянд, і квіти від її крові стали червоними. Ось так червона троянда стала символом кохання.

За іншою версією слово «вардавар» складається з коренів «вард» (уард) - «вода» і «вар» - «мити, поливати» і означає «обприскувати водою», що й складає зміст свята. Згідно з давньою легендою жив на світі багач, який за користування  водою, що належала йому, вимагав від людей віддавати в рабство до нього юних красунь. Хоробрий юнак Вардан переміг лиходія і визволив дівчат.

Свято починається з  раннього ранку. Всі поливають один одного водою, незважаючи при цьому на вік, стать і суспільне становище. Ображатися чи виявляти невдоволення не можна, бо вважається, що в цей день вода має цілющу силу.

Святкування супроводжувалося піснями, танцями та іграми. Люди дарували один одному троянди, а закохані юнаки пускали в небо голубів. У храмі Астхік паломники покладали на священне місце букети  троянд і робили жертвопринесення. Якщо голуб тричі кружляв над дахом будинку його коханої, восени її віддавали заміж. У гірській місцевості, де клімат порівняно прохолодний, головна роль на святі відводилася жертвоприношенню тварин, далекому паломництву і веселощам.

Як і на інших традиційних святах, з Вардаваром люди пов`язували свої сподівання на кращу родючість землі. Про те, як відзначалося це свято вірменами Криму в нинішньому році, я попросила розповісти заступника голови Кримського вірменського товариства, головного редактора журналу «Голуб Масіса» Вагана ВЕРМИШЯНА.

- Хоч на території Криму є багато вірменських пам`ятників архітектури, зокрема, в Ялті, Феодосії, Євпаторії, Сімферополі, однак історично так склалося, що свято Вардавар завжди відзначалося на території монастирського комплексу Сурб-Хач, розташованого в лісі, де є три джерела, - сказав Ваган Вазгенович. – Щорічно за старовинною традицією багато людей самі спонтанно приїжджали в цей день сюди окропитися водою з монастирських джерел. У 1994 році ми вперше провели тут всенародне свято, на якому за участю вірменської редакції ДТРК «Крим», етнографа Ш.Манучаряна і протоієрея Ієремія Макіяна поєднали християнські канони з народними традиціями.

- І в чому полягає особливість симбіозу релігійних і громадянських обрядів?

- Ми вирішили поєднати традиційне в цей день паломництво вірмен у Сурб-Хач з проведенням фестивалю національного мистецтва. Цього року він відбувся третій раз під патронатом вікарія Криму Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Його організатори – монастир Сурб-Хач, танцювальний ансамбль «Арарат» та агентство «Арметнотур» показали учасникам свята Старий Крим та його перлину – монастирський комплекс як унікальне історичне місце для відродження духовності, культурного відпочинку і розвитку туризму на півострові.

Люди приїжджають на фестиваль на три дні зі своїми сім`ями, на власних автомобілях. Ми заздалегідь бронюємо для них місця в готелях, міні-пансіонатах Старого Криму та Феодосії, організовуємо екскурсії у музей всесвітньовідомого художника І.Айвазовського, по святих місцях – у Тополівку, Суничне, Багате, а також у села, звідки були депортовані предки паломників.

- Хто в цьому році брав участь у паломництві-фестивалі?

- Якщо в 2010 році на перший фестиваль прибули  представники лише Криму та України, то в 2011 – 2012 роках до нас приєдналися творчі колективи Ростовської області Російської Федерації, зокрема, ансамбль донських вірмен «Ані», хор духовної музики «Зангер» і студія естрадно-вокальної майстерності «Союз талантів», з Вірменії – ансамбль пісні та танцю «Алашкерт» і дует А.Гоян і В.Раш.

Гостями свята були голова Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян  Е.Дудаков, заступник міністра освіти, науки, молоді та спорту АРК В.Буякевич, колишній посол України у Вірменії А.Божко, представники Кіровської райдержадміністрації, міськвиконкому Старого Криму та національно-культурних товариств півострова.

- Як проходив фестиваль?

- По-перше, на території монастирського комплексу ми встановили сцену з музичною апаратурою та освітлювальними приладами. По-друге, лауреатів і дипломантів паломництва-фестивалю визначало представницьке журі з дев`яти спеціалістів у різних галузях мистецтва на чолі з народним артистом України, художнім керівником і головним диригентом Національної капели бандуристів України ім. Г.Майбороди В.Скоромним.

Виступи самодіяльних артистів перемежовувалися народними іграми, спортивними змаганнями. На виставці виробів вірменських художників і ремісників проводилися майстер-класи з різних видів декоративно-прикладного мистецтва. А на фестивалі страв національної кухні, приготовлених руками  вірменських жінок  з Ліги «Майрик», їх можна було не лише подивитися, а й скуштувати. З настанням сутінків влаштовувалися дискотеки, на яких звучала вірменська музика. А гість фестивалю – ляльковий театр ім. Е.Манаряна Київської вірменської общини показав для паломників та учасників фестивалю два спектаклі.

- Про які елементи свята можна сказати, що вони здійснюються лише в день Вардавару?

- Вардавар розпочався з вранішньої святкової літургії за участю всіх священнослужителів Криму і настоятеля Української єпархії Вірменської апостольської церкви архієпископа Григоріса. Ми здійснили хресний хід у церкву Святого Знамення. Потім усі гості розмістилися за столами. Їх пригощали добродійним «матахом» - обідом любові і традиційними вірменськими шашликами. Після цього розпочалися святкові гуляння, на яких за традицією діти і дорослі обливали один одного водою. Це додало всім веселого настрою. За нашими підрахунками, у святкуванні Вардавару взяло участь близько двох тисяч чоловік.

Завершився третій день паломництва-фестивалю вірменського мистецтва «Сурб-Хач-2012» гала-концертом за участю переможців, учасників та його гостей. На церемонії нагородження гран-прі фестивалю вручено ансамблю донських вірмен «Ані». Спеціальними призами і дипломами «Душа в танці» нагороджено двоє танцюристів з ансамблю пісні та танцю «Алашкерт».

Фестиваль проведено завдяки спонсорській підтримці представників Кримського вірменського товариства, «Арметнотуру» та членським внескам його учасників.

Зінуре ІСМАЙЛОВА