ј серце даремно хвилюЇтьс¤...

            ƒва м≥с¤чних цикли трив≥рш≥в „“рава бамбука”, опубл≥кован≥ нещодавно в дес¤тому номер≥ л≥тературно-художнього журналу „ овчег –  рим” п≥д псевдон≥мом ёлдуз, - це поетичний дебют ¬енери –¤бчиковоњ. ј трет≥м, ¤кий знаходитьс¤ ще в рукописному вар≥ант≥, вона в≥дкрила свою зустр≥ч у л≥тературн≥й в≥тальн≥ ¬сеукрањнського ≥нформац≥йно-культурного центру.

            Ћюбов до поетичноњ творчост≥ у нењ, за њњ словами, - з дитинства, ¤ке пройшло в м≥ст≥ „ирчик “ашкентськоњ област≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ “ашкентського державного ун≥верситету вона багато рок≥в викладала рос≥йську мову ≥ л≥тературу в середн≥х ≥ вищих навчальних закладах спочатку в ”збекистан≥, а пот≥м – у  риму, досл≥джувала творч≥сть ќ.ѕушк≥на та ≤.“ургенЇва. Ќин≥ зав≥дуЇ б≥бл≥отекою —≥мферопольського буд≥вельного л≥цею. ѕереклавши з рос≥йськоњ на узбецьку мову в≥рш≥ свого чолов≥ка, в≥домого кримського поета, президента  римськоњ л≥тературноњ академ≥њ Ћьва –¤бчикова, ¤к≥ вийшли у 2009 роц≥ двома мовами в книз≥ „“и – дощ”, ¬енера ≈ргаш≥вна ≥ сама п≥д впливом л≥рики свого улюбленого узбецького поета ’” стол≥тт¤ јл≥шера Ќавоњ поЇднала за сх≥дним м≥с¤чним календарем ф≥лософ≥ю —ходу з психолог≥Їю ≥ св≥тосприйн¤тт¤м сучасноњ Ївропейськоњ людини у трив≥ршах.

            „¬ саду трава бамбука п≥дросла. Ѕоюсь, вона надовго шл¤х до тебе закрила”, - пише ёлдуз у першому цикл≥ „ћ≥с¤ць сходить пр¤мо ≥з води” ≥ свою стурбован≥сть коханоњ ж≥нки захищаЇ в ≥ншому трив≥рш≥: „“и кажеш, що це знак б≥ди. “ак в≥д≥йди ж в≥д води!”.

            ” другому цикл≥ „—ерце даремно хвилюЇтьс¤”, ¤кий, ¤к ≥ перший, також складаЇтьс¤ з 30-и трив≥рш≥в, вона переконана: „ўе тепло на вулиц≥: не змерзнутьс¤ губи, коли поц≥луютьс¤”.

            ” поетичних р¤дках  ёлдуз образно ≥ метафорично даЇ своњ вар≥анти в≥дпов≥дей – н≥жн≥ ≥ глибок≥, а ≥нод≥ ≥рон≥чн≥ на в≥чн≥ теми, що хвилюють людину. ѓњ в≥рш≥, за визначенн¤м кандидата ф≥лолог≥чних наук ≤рини —вириденко, нагадують начерки художника, етюди з натури, в ¤ких передаЇтьс¤ настр≥й мит≥, т≥н≥ на серц≥ ≥ ф≥лософське узагальненн¤ ситуац≥њ. ѕо це говорили на зустр≥ч≥ ≥ поети ¬алер≥й Ѕасиров, јбл¤з≥з ¬ел≥Їв, Ћариса јфанасьЇва, художник јндр≥й —вириденко, генеральний директор ¬≤ ÷ ¬ладислав ™рмаков, а ведучий, заслужений артист ј–  јркад≥й ¬акуленко декламував рос≥йською мовою разом з автором  переклади з узбецького ориг≥налу.

            Ќин≥ ¬енера –¤бчикова перекладаЇ в≥рш≥ попул¤рноњ узбецькоњ поетеси ћархабо, л≥рика ¤коњ сп≥взвучна з њњ власними настро¤ми та художн≥ми уподобанн¤ми. Ѕагатомовн≥сть, ¤ка з давн≥х в≥к≥в була характерною ознакою —ходу, зближуЇ людей, робить њх духовно багатшими, а творч≥сть ёлдуз, ¤к л≥нгводайв≥нг, глибоко проникаЇ в красу р≥зних мов.