Унікальну можливість ознайомитися з невідомими раніше широкій громадськості фактами в історії нашої держави і Криму дала виставка документів про загибель від репресій 20 – 30-х років минулого століття кримських священиків. На її відкритті в Будинку художника Сімферополя виступ хору Таврійської духовної семінарії прозвучав як реквієм людям, що присвятили своє життя служінню духовності, а звинувачені тоталітарним режимом у релігійній пропаганді стали безневинними жертвами. В експозиції розповідається про трагічну долю більше десяти священиків, а всього в Українській православній церкві називають стільки імен загиблих від репресій служителів духовенства, що їх більше, ніж за всю історію християнства на території нашої держави.

Ця виставка стала першою частиною інформування кримського суспільства про систему репресій, що чинилися комуністичним (сталінським) режимом у 1920 – 1950-х роках проти українського народу для придушення будь-яких прагнень українців на державну самобутність. Його продовження відбулося в Головному управлінні СБУ в Автономній Республіці Крим за матеріалами виставки „Зламані долі: комуністичний терор в Україні 1920 – 1950-х років”.

Друга частина експозиції присвячена розкриттю механізму здійснення репресій проти всіх верств українського суспільства: селянства, інтелігенції, військових, політичної еліти, духовенства тощо. Кілька плакатів висвітлюють сторінки історії Західної України 1940-х років після її приєднання до Радянської України, зокрема, репресії НКВС проти національно-визвольного руху, проти мирного населення, яке проживало в радіусі дислокації ОУН, УПА, а також депортацію населення у віддалені райони країни для нищення національної ідентичності та дисперсизації українського етносу.

В експозиції розкрито перебіг повоєнних репресій, спрямованих проти остарбайтерів та колишніх військовополонених, показано місця, де репресовані відбували покарання, подана інформація про повстання політв`язнів. Завершується виставка матеріалами про наслідки терору і найбільші місця масових поховань репресованих і невинно убієнних, вшанування їхньої пам`яті у незалежній Україні.

- Ці документи, які раніше зберігалися в архівах без права доступу до них, нині оприлюднюються в усіх регіонах України, щоб вчені, історики, всі громадяни знали правду про своє історичне минуле і такі жорсткі з боку влади дії, як репресії, дали їм оцінку з позицій сьогодення, - сказав перший заступник начальника ГУ СБУ в АРК Ігор Бабінець.

Злочин комуністичної влади полягає також у тому, що й досі важко встановити кількість жертв терору. Його масштаби були колосальними. Паралельно з масовими репресіями впроваджувалася ціла система приховувань цих злочинів. Згідно з документами Служби безпеки України під жорна репресивної машини потрапило близько п`яти мільйонів українців, не рахуючи жертв голодоморів.

Знищуючи українську еліту, комуністична влада підірвала основи української нації, деформувала традиційну українську культуру, деморалізувала суспільство шляхом заохочення надзвичайно рідкісних до того явищ (доносів, наклепів, підлабузнювання). Розчавлені люди стали гвинтиками тоталітарної держави, якими значно легше управляти. Знівелювалися родинні відносини, перервався зв`язок між поколіннями. Було винищено практично всіх активних учасників українського визвольного руху 1917 – 1980-х років. Зроблена спроба стерти їхні прізвища з історії для того, щоб український етнос, не маючи історичної пам`яті, більше ніколи не претендував на власну державність.

Місця злочинів НКВС СРСР є по всій Україні, у тому числі і в Сімферополі. Крим на початку 20-х років минулого століття називали всесоюзним кладовищем. Репресивна машина прокотилася по долях стількох людей і цілих поколінь, зламавши їх, завдавши суспільству таких ран, що стала нашим болем і гірким уроком. Але вивчати його сьогодні треба без злості і протесту. Люди, особливо молоді, яких було більшість серед тих, хто прийшов на відкриття першої і другої виставок, повинні дізнаватися правду про свою історію не тільки з книг і лекцій в студентських аудиторіях, а й з таких архівних джерел і документів, як ці. Із студентами Таврійського національного університету ім. В.Вернадського, наприклад, екскурс експозицією провели начальник архівного підрозділу ГУ СБУ в АРК Андрій Валякін і його співробітник Андрій Кохан.

Оманлива свобода обернулася для багатьох людей розстріляним відродженням. Як не допустити цього в майбутньому, бути відповідальним у справах і думках, не зламати долю, бо образити людину можна навіть необережно сказаним словом? Про це говорили у своїх виступах перший заступник Постійного Представника Президента України в АРК Євген Драп`ятий, професор Таврійського національного університету ім. В.Вернадського, доктор історичних наук Сергій Філімонов, проректор Таврійської духовної семінарії, кандидат історичних наук Андрій Ішин, священик Покровської церкви Нижньої Ореанди Микола Доненко та інші. Вони висловили пропозиції доповнити експозиції стендом про кримського святителя Луку та іменами кримчан, які провели в таборах за свої переконання по десять років, створити музей новомучеників, а найдостойніших з них канонізувати за всіма науковими визначеннями богослів`я.

З урахуванням всього спектру історичної пам`яті народу нам і жити, відроджуючи зруйновані і будуючи нові храми духовності на основі загальнолюдських цінностей.