ожен по-своЇму приходить до глибинного п≥знанн¤ творчост≥ видатноњ украњнськоњ поетеси Ћес≥ ”крањнки, перше знайомство з ¤кою у вс≥х розпочинаЇтьс¤ однаково: з вивченн¤ за шк≥льною програмою њњ дебютноњ поетичноњ зб≥рки ДЌа крилах п≥сеньФ ≥ драми-феЇр≥њ ДЋ≥сова п≥сн¤Ф. ѕобувавши в Ќовоград≥-¬олинському ∆итомирськоњ област≥, де вона народилас¤, у сел≥  олод¤жному на ¬олин≥, де в родинному маЇтку провела своњ дит¤ч≥ роки, в≥д м≥сцевих жител≥в почула багато казок, легенд ≥ переказ≥в про р≥зн≥ пригоди ≥ дивн≥ ≥стор≥њ, ¤к≥ трапл¤лис¤ з ними в навколишн≥х л≥сах та урочищах п≥д час збиранн¤ гриб≥в ≥ ¤г≥д, загот≥вл≥ березового соку, р≥зних кв≥т≥в, трав та ≥нших ц≥лющих рослин, бачиш те джерело, з ¤кого потекла њњ поетична р≥ка ≥ чудовоњ л≥ричноњ легенди про ћавку ≥ Ћукаша, ¬од¤ного ≥ русалок...

“еч≥¤ њњ творчост≥ ставала все швидшою ≥ ширшою. Д¬ простор≥ бачу ¤ крањну ос¤йну, неначе св≥тло ≥деалу, неначе св≥тло правдиФ, - писала вона. ¬  рим Ћ.”крањнка прињжджала к≥лька раз≥в ≥, за њњ словами, бачила три осен≥ в ялт≥. —аме в цьому м≥ст≥, де знаходитьс¤ музей поетеси, вже б≥льше дес¤ти рок≥в проводитьс¤ щор≥чний ¬сеукрањнський фестиваль ДЋесина ос≥ньФ з науково-практичною конференц≥Їю ≥ поетичним конкурсом профес≥йних читц≥в: актор≥в ≥ студент≥в театральних вуз≥в.

ќднак у нин≥шньому роц≥ науковий форум у рамках експерименту вперше вийшов за меж≥ ф≥лолог≥њ, поЇднавши л≥тературу з ≥стор≥Їю. ƒл¤ анал≥зу нац≥Їтворчого контексту к≥нц¤ 19 Ц початку 20 стол≥тт¤ на перетин≥ украњнськоњ та польськоњ ≥стор≥њ ≥ л≥тератури на нього було запрошено вчених ѕоморськоњ академ≥њ з м≥ста —лупськ –еспубл≥ки ѕольща, ¤к≥ вже дв≥ч≥ брали участь у сп≥льних з  римським гуман≥тарним ун≥верситетом науково-практичних досл≥дженн¤х украњнсько-польських в≥дносин. ѕро них розпов≥ли у своњх виступах перший проректор ћикола ≤гнатенко ≥ кер≥вник ≤нституту ф≥лолог≥њ, ≥стор≥њ та мистецтв ун≥верситету ‘ел≥кс Ўтейнбук.

ѕершим на пленарному зас≥данн≥ з анал≥зом творчост≥ Ћес≥ ”крањнки ¤к теоретика неоромантизму виступив професор, зав≥дувач кафедри теор≥њ та ≥стор≥њ украњнськоњ л≥тератури “авр≥йського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬.¬ернадського ¬≥ктор √уменюк, ¤кий розпов≥в про те, ¤к на конкретних прикладах з украњнськоњ, рос≥йськоњ, ≥тал≥йськоњ, польськоњ, н≥мецькоњ та ≥нших Ївропейських л≥тератур поетеса зд≥йснила осмисленн¤ ¤вищ ≥ характер≥в нов≥тнього мистецтва. ÷≥ статт≥ надруковано ¤к њњ л≥тературн≥ огл¤ди в одному з петербурзьких журнал≥в.

¬≥дносини м≥ж украњнц¤ми ≥ пол¤ками в цей же ≥сторичний пер≥од зав≥дувач кафедри сучасноњ польськоњ л≥тератури ѕоморськоњ академ≥њ “адеуш —ухарський проанал≥зував за сюжетною канвою книг двох автор≥в, ¤к≥ народилис¤ в ”крањн≥: ярослав ≤вашкев≥ч Ц у ¬≥нницьк≥й област≥, а ќлена Ѕачковська Ц у  иЇв≥, але письменниками стали у ѕольщ≥. ” них вони дають своњ вар≥анти в≥дпов≥дей на р≥зн≥ питанн¤ м≥жнац≥ональних в≥дносин м≥ж двома народами, у тому числ≥ й на те, чому пол¤ки вели себе зверхньо ≥ чванливо з украњнц¤ми, що у в≥дпов≥дь спровокувало р≥ст нац≥онал≥зму в њхньому середовищ≥? “ому що, на њхню думку, пол¤ки поводилис¤ в ”крањн≥ у 20 стол≥тт≥, ¤к у 17-у в епоху –еч≥ ѕосполитоњ. ¬они добре пам`¤тали, що був час, коли њх п≥дкорювали н≥мц≥, рос≥¤ни, але при цьому не усв≥домлювали, що й сам≥ теж були гнобител¤ми ≥нших народ≥в Ц украњнц≥в ≥ б≥лорус≥в.

“≥льки революц≥¤ 1917 року зм≥нила ситуац≥ю, ≥ пол¤ки змушен≥ були залишити ѕравобережну ”крањну. ѕравда, де¤ка частина зах≥дноукрањнських земель аж до ƒругоњ св≥товоњ в≥йни все ще продовжувала знаходитис¤ в склад≥ ѕольщ≥. јле в умовах –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ к≥нц¤ правл≥нн¤ династ≥њ –оманових у житт≥ ≥ побут≥ людей набагато б≥льше значенн¤ мала не њхн¤ нац≥ональн≥сть, а соц≥альний статус, б≥дний ти чи багатий.

÷ю тему Ївропейських континентальних ≥мпер≥й та особливостей њх адм≥н≥стративноњ модерн≥зац≥њ продовжив у своЇму виступ≥ доцент ƒн≥пропетровського г≥рничого ун≥верситету Ѕ.√аль, а представник јдигейського нац≥онального ун≥верситету –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ¬.ѕук≥ш розпов≥в про в≥дносини м≥ж чехами-переселенц¤ми та пол¤ками на ѕ≥вн≥чному  авказ≥ наприк≥нц≥ 19 Ц початку 20 стол≥тт¤. ƒетальн≥ше пол≥тичний розвиток украњнських та польських земель у перш≥й чверт≥ 20 стол≥тт¤, теоретичн≥ розробки ≥дей державност≥ та шл¤хи њхнього вт≥ленн¤ в ≥стор≥њ обох народ≥в на злам≥ стол≥ть учасники конференц≥њ обговорили на зас≥данн≥ ≥сторичноњ секц≥њ.

ј мовно-стил≥стичн≥ аспекти л≥тературноњ творчост≥, обговоренн¤ ¤ких започаткувала на пленарному зас≥данн≥ доцент ∆итомирського державного ун≥верситету ≥м. ≤.‘ранка √.Ћевченко у допов≥д≥ Д в≥тковий стиль та уламки орф≥чного м≥фу в л≥риц≥ Ћес≥ ”крањнкиФ, було продовжено в робот≥ ф≥лолог≥чноњ секц≥њ. «окрема, досл≥джувалис¤ корел¤ти украњнськоњ та польськоњ ≥стор≥ограф≥њ, ≥сторичноњ роман≥стики, ≥стор≥ософськ≥ концепц≥њ та протетичн≥ в≥з≥њ в художньому простор≥ украњнських ≥ польських письменник≥в, зв`¤зок поез≥њ ≥ прози Ћес≥ ”крањнки з польською сецес≥Їю.

ѕовн≥стю допов≥д≥ учасник≥в конференц≥њ будуть опубл≥кован≥ у спец≥альному науковому зб≥рнику “авр≥йського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ¬.¬ернадського, присв¤ченому досл≥дженню творчост≥ Ћес≥ ”крањнки. « роками ≥нтерес до нењ не зменшуЇтьс¤. ¬она приваблюЇ не т≥льки своЇю л≥рикою, Дж≥ночою л≥тературоюФ, њњ фем≥н≥стичними ≥де¤ми, д≥алогом житт¤ ≥ вчинку, художньою ≥нтерпретац≥Їю Дв≥чнихФ питань. ¬она спонукаЇ до вивченн¤ ≥стор≥њ р≥дного краю, осмисленн¤ державотворчих зусиль нашого народу та його перспектив, виховуЇ почутт¤ патр≥отизму, нац≥ональноњ г≥дност≥, особистоњ в≥дпов≥дальност≥ за прийдешн≥сть:

Ѕер≥мось краще до роботи,

«магаймось за нове житт¤!