У СЕРЦІ ТИ, КРАЮ КОХАНИЙ

Світ ліричних героїв і міфічних персонажів поетичних творів Лесі Українки на виставці дитячих малюнків у приміщенні Всекримського товариства зв`язків з українцями за межами України  „Україна – Світ” став яскравим віддзеркаленням інтересу на півострові до літературної спадщини видатної української поетеси. Номінацію «Малюнок» у Всекримському конкурсі дитячої та студентської творчості «Змагаймось за нове життя» введено на третьому році його проведення.

З того часу, включаючи нинішній сьомий за рахунком, на розгляд журі надійшло стільки чудових живописних робіт, що в організаторів постало питання їх зберігання для наступного демонстрування в молодіжному середовищі як кращі зразки дитячого образотворчого мистецтва. А першу виїзну виставку, за пропозицією учасників круглого столу „Творче надбання Лесі Українки: кримський аспект”, необхідно провести цьогорічного літа в Ялті, де Леся Українка прожила два роки з трьох у Криму, а музей її імені відвідують майже всі, хто приїжджає на Чорноморське узбережжя з України та інших держав світу.

- З кожним роком дитяче слово стає аргументованішим, і не лише науково-пошукове, а й поетичне. Кращі його твори, написані за сім років, нещодавно видано товариством „Україна-Світ” поряд з віршами Лесі Українки у поетичному збірнику „Південний краю!.. Стороно прекрасна!”, - сказала голова оргкомітету конкурсу, заслужений вчитель України Тетяна Захарова.

Аналізуючи його підсумки, учасники круглого столу, зокрема, голова товариства „Україна – Світ” Леонід Білий, голова Кримського наукового товариства ім. Т.Шевченка Петро Вольвач, генеральний директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру Владислав Єрмаков, Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в АРК Андрій Іванець та інші обговорювали можливість зміни статусу конкурсу з всекримського на всеукраїнський з розробкою кошторису  за участю органів самоврядування автономії, встановлення для конкурсантів ще однієї номінації „Аудіовізуальні твори”, введення до складу журі поряд з викладачами, вчителями і методистами філологічного профілю спеціалістів з режисури.

У постанові Верховної Ради України про відзначення 140-річчя з дня народження Лесі Українки окремим пунктом записано приведення  в належний стан до ювілею музей поетеси в Ялті, який перебуває в аварійному стані. Але, як повідомила його директор, доцент Кримського гуманітарного університету Світлана Кочерга, ремонтні роботи ще не починалися. Найбільше зруйнована дерев`яна різьба на балконі, на якому любила працювати поетеса. З нього відкривається чудовий вид на міську набережну і морську бухту. Їхня панорама як складова частина ліричного настрою Лесі Українки на віршування в поєднанні з цілющим морським повітрям і теплим південним сонцем викликає в екскурсантів великий інтерес.

Для фінансування з Державного бюджету України реставраційних робіт у музеї як пам`ятнику культури необхідний їхній кошторис. Такий план, вартістю понад 400 тисяч гривень, розроблено, але в Ялтинському міськвиконкомі, на балансі якого знаходиться музей, не передбачено коштів для його оплати авторському колективу Інституту-розробника. У музеї сподіваються, що відзначення ювілею Лесі Українки не обмежиться одним днем її народження, який минув 25 лютого, а триватиме цілий рік. Тож у владних кабінетах ще є час, щоб вирішити як забезпечити всі вимоги щодо фінансування цього реставраційного проекту не одного міста Ялта, а загальнонаціонального значення. Хто б не зайшов у цей заклад – малі діти чи дорослі, виходять з нього однаково одухотворені генієм великої української поетеси.

Після проведення реставрації музею необхідно буде розширювати його експозицію, - вважає Віктор Гуменюк, завідувач кафедри теорії та історії української літератури ТНУ ім. В.Вернадського, а заступник голови товариства „Україна – Світ” Василь Стефанюк розповів про видавничі плани, пов`язані з перебуванням поетеси на півострові, зокрема, випуск путівника про її дороги в Криму та книги „Леся Українка і Крим”.

Популяризація творчості Л.Українки на півострові, вивчення її літературної спадщини стали приводом для аналізу нинішнього стану всієї української культури в Криму, внеску в її збереження та формування Всеукраїнського інформаційно-культурного центру, Української громади та інших громадських організацій автономії. За результатами обговорення прийнято рекомендації керівництву всіх трьох гілок державної влади в Криму, Міністерству культури АРК про створення в Ялті музею українського письменника Степана Руданського, переведення  випуску україномовної газети „Кримська світлиця” з електронного варіанту в Інтернеті на друкований, розробки цільової регіональної програми з культури на 2011 - 2015 роки. З усвідомлення духовної спорідненості з нашими великими попередниками нам спільно будувати храм державних святинь.