Колективу бібліотеки ім. Л.Толстого до дня бібліотекаря присвячується

Все життя людства послідовно осідало в книзі:

племена, люди, суспільства зникали, а книга залишилась.

А. Герцен

 19.09.2012 | 11:29

Доля книги невідривна від долі людини. Коли вона народжується – в домі з’являються казки, йде до школи – на стіл кладуть підручник, захопився моделюванням – в особистій бібліотеці будуть посібники з технічної творчості. І все життя – з раннього віку до зрілості – всі звертаються до художньої літератури. І немає такої людини, яка б за своє життя не прочитала хоча б одну книжку. Чарівний шелест сторінок неможливо замінити стукотінням клавіш на комп’ютері, і подію, яка виникла і прокручується в голові читача, не зможе перенести на екран навіть самий талановитий режисер, бо вона індивідуальна і неповторна, і кожен може пережити це разом з героями книги особисто. Книга, створена в різні історичні періоди, викликає завжди живий інтерес. Часом доведено, що ця спадщина має велике значення для задоволення духовної потреби людини.

Маленька дівчинка несе кіпу книжок, вона ще не ходе до школи, але вже йде записуватись до бібліотеки. Вона несе свої книжки, щоб обміняти їх на бібліотечні, чим дуже дивує бібліотекаря. Це був той час, коли не брали залогу, але мала про це не знала… В п’ятому класі вона ланкова ланки шанувальників книг, яка «лікувала» старі книжки… А це вже останній клас – подружка розповідає, як гарно було б бути бібліотекарем, чим дуже дивує вже не маленьку дівчину: «Що тут гарного?».

Марина Миколаївна Панова закінчила Херсонський педінститут, вийшла заміж, народила двох доньок і вже десять років працює бібліотекарем в бібліотеці ім. Л. Толстого. Вона щаслива людина, бо дуже любить свою роботу. Її подружка не стала бібліотекарем, а Марина Миколаївна розуміє, що все її життя було пов’язане з книжками і підготовкою саме до цієї професії, і що дуже гарно працювати бібліотекарем.

Олена Яківна Константинопуло. Вона все життя мріяла про книжки, мріяла разом з книжками. А де ще працювати, щоб не розлучатися з ними? Не вагаючись и не роздумуючи, після закінчення школи прийшла працювати в бібліотеку. Не пожалкувала жодного разу за 24 роки, бо дуже гарно бути бібліотекарем. За цей час закінчила культурно - освітнє училище, працювала на абонементі, зараз завідувач читальним залом.

Зовсім недавно працює в бібліотеці молодий працівник Ганна Миколаївна Яценко. Поки вона придивляється, набирається досвіту, благо є у кого.

Аліє Каджаєвна Джаферова має багаторічний досвід роботи в бібліотеці. Народилась вона і виросла в Самарканді в багатодітній родині останньою дитиною. Про родинні стосунки залишились виключно теплі спогади. Батько до переїзду в Самарканд працював вчителем історії і географії в Керченській школі, мати бухгалтером. В родині всі любили читати. Аліє мріяла бути вчителем, як батько, закінчила Самаркандській державний університет, але працювати пішла в Фундаментальну бібліотеку університету, яка на той час була дійсно фундаментальною, бо налічувала більше мільйону книг і близько ста працівників. Спочатку Аліє працювала в книгосховище, відділі обробки, на абонементі, потім завідувачем ідейно-масового відділу. З 2005 року працює в бібліотеці ім. Л. Толстого на абонементі юнацької кафедри. Має двох доньок, які ідучи по стопам бабки, стали економістами. А сама Аліє Каджаєвна ні разу не пожалкувала про свій вибір.

Тарахтій Любов Іванівна. Виплекана гарячим сонцем безкраїх полів Херсонщини, вона має такий же гарячий і запальний характер. Коли вперше побачила приміщення майбутньої бібліотеки ім. Л.Толстого, пригадує Любов Іванівна, була дуже розчарована – приміщення, у якому колись розташовувалася школа, було зовсім не придатне для бібліотеки, воно потребувало капітального ремонту, адже збудовано було ще у 1903 році. Майже власними руками, стикаючись з величезними матеріальними та іншими труднощами, Любов Іванівна відремонтувала надане приміщення, перепланувала його і влаштувала тут прекрасну затишну бібліотеку-філію №9 ім. Л.Толстого. З теплою посмішкою Любов Іванівна називає її «моя дитинка» і вже скоро 30 років, як вона завідувач цієї бібліотеки.

Якщо ви думаєте, що в бібліотеці нудно працювати, то ви дуже помиляєтесь, бо більш різноманітну працю ще пошукати. Звісно, є рутинні моменти, наприклад, опис фонду, коли до кожної книжки складається картка з усіма реквізитами (а фонд бібліотеки 50 тисяч екземплярів), або санітарний день, але скільки радості, коли при цьому знаходиться якась трохи забута книжка. Так одна з них, «Начальник ПСО» Михайла Козидуба, подарована Семенівською райдержадміністрацією Полтавської області, була поставлена на виставкову полицю. Здається, навіть посміхнулась. Взагалі, посмішка присутня в цьому маленькому теплому колективі завжди, адже вони постійно знаходяться у «пошуках тієї родзинки», яка властива кожному з віку їхніх читачів. З цією метою в бібліотеці проходять літературні вечори, тематичні години, диспути, презентації книг. Великою зацікавленістю у читачів користуються книжково-ілюстровані виставки, перегляди, цикли тематичних полиць. У найближчий час планується проведення виїзного засідання «Літературної вітальні» на чолі з Аркадієм Вакуленко, Заслуженим артистом АРК, режисером культурно-освітнього відділу Всеукраїнського інформаційно-культурного центру, спільного партнера бібліотеки. Бібліотека координує роботу з державними, творчими і культурними організаціями міста: ВІКЦ, Кримською спілкою в’язнів – жертв нацизму, соціальними службами Залізничного району, навчальними закладами: гімназією №1 ім. К.Ушинського, ЗОШ № 5, навчально-реабілітаційним центром (ЗОШ № 22), жіночою громадою.

З 1996 року в бібліотеці ім. Л. Толстого за проектом «Відродження» працює українсько-канадський відділ, література якого зібрана канадськими друзями України у Торонто і передана кримським читачам. Цей відділ набув популярності серед читачів за сприянням ЗМІ, а також завдяки цікавим заходам, що влаштовує бібліотека. Серед них: поетична година «Не забудь криницю коло хати», година-реквієм «Гарячі квіти з холодної весни (голодомор)», літературно-музична година «Мова рідної землі і моєї Батьківщини», цикл літературних читань «Візерунком слова», цикл літературних повідомлень «Лишусь навіки з чужиною» (українська діаспора), літературно-музичний годину «Дорога до матері – вічне чекання, як заповідь перша й надія остання…», урок історії «Зупинена мить сьогодення», година українознавства «Україно! Ти моя молитва» та багато інших. 

Не одне покоління бібліотечних працівників вклало свій досвід, знання, щедрість душі, щоб не тільки зберегти бібліотеку ім. Л. Толстого, а зробити її частиною культурного життя нашого міста. Колектив бібліотеки продовжує добрі традиції своїх початківців і дбайливо ставиться до одного з головних здобутків світової культури – книги.

Валентина МЕЛЬНИК